Село засновано польськими урядниками в першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Після 1649 певний час у складі Іченського полку Гетьманщини.
У часи гетьмана Івана Мазепи, село належало Генеральній канцелярії. Рішенням гетьмана воно надане до рангового володіння генеральному обозному Івану Ломиковському.
З 1917 — у складі УНР. Після 1921 — СРСР.
На фронтах Другої світової війни билося 1400 жителів Парафіївки, 490 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 504 — загинули. Уродженці Парафіївки Корній Михайлович Андрусенко і Вольф Беркович Хацкевич були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У 1962 році в селищі були встановлені два пам’ятники на честь 11 партизанів, які загинули в боях з денікінцями в роки Громадянської війни, і 117 радянських воїнів, полеглих у боях за село в 1943 році. У 1976 році споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни.
У 1960 році село отримало статус селища міського типу.